Україна… Золота, чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою палку любов до краю, де народились і живуть!

Рідна ненька, рідна домівка. Рідна мова, якою мати співала нам колискові.

У жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

«Тут мамина пісня лунає,

І нині її підхопили поля і гаї.

ЇЇ вечорами по всій Україні

Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами

І серцем вбираю, мов спраглий, води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

збідніє земля назавжди.»

Велика увага патріотичному вихованню приділяється в Кіровській школі. Вчитель української мови та літератури Обнявко Л.А. підготувала та провела з учнями свято, приурочене Дню рідної мови.

Дівчатка у вишиванках та барвистих віночках, хлопчики – у вишитих сорочках.

Всі сумлінно готувалися: вчили вірші, пісні, щоб висловити свою любов до рідного слова. Прибрана зала, використання національної символіки і піднесений настрій всіх присутніх, які підготували це прекрасне свято.